У древніх слов’ян завдання тотального зла та тотального добра виконували відповідно сили НАВІ і ЯВІ. Вони не могли існувати один без одного і породжували у собі єдність та доповнення протилежностей. НЕЗМІННІСТЬ та ЗМІНА постійно взаємоперепліталися. Вони, постійно змінюючись місцями, разом створюють «Симфонію Всесвіту» – ПРАВУ. Як напруга струни, що натягується і відпускається, створює гармонію коливань, яку називають музикою, так і чергування і ворожнеча протилежностей творять сутність, сенс і гармонію життя. Гармонія – це не статичний стан взагалі; гармонія – це вміло порушений або змінений порядок речей. У кожній сім’ї ми постійно проживаємо ці процеси. Кожна сім’я прагне бути гармонійною і водночас прагне розвитку (порушення гармонії=порядку).
У боротьбі та взаємодоповненні протилежностей народжується найпрекрасніша гармонія. Так вважають у китайській філософії. Це відбито у монаді «Інь-Ян», як монаді розвитку та гармонії. У стародавньому вченні Сходу описують два потоки однієї божественної енергії – Інь (жіноча) і Ян (чоловіча). Вони є початком всіх початків, які є у всьому, і самі включають один одного і доповнюють один одного. Розуміючи їхню взаємодію, можна пояснити все Буття, всі процеси (події). Ці енергії впливають на все на Землі, і навчившись розпізнавати їх, можна навчитися з ними працювати. Для досягнення гармонії ці потоки мають доповнювати один одного, становлячи єдність.
Символ Єдності – це коло з двома половинками: чорною та білою (Інь та Ян відповідно). Це коло називають монадою – символом гармонії, порядку і присутності всього у всьому. Саме принцип присутності (Я Є ПРИСУТНІСТЬ у всьому на небі та на Землі) зображений у монаді як дві точки: чорна на білому та біла на чорному. Іноді можна зустріти священне коло (монаду) червоно-біле. Це теж об’єднання Інь та Ян. Біле зображення на монаді завжди небесний потік – потік Ян, чоловічий, що структурує, що містить у собі всі інші кольори як інтегратор. Червоний або чорний – потік Інь, жіночий, що наповнює, земний, що містить у собі мудрість і силу для проникнення в реальність потоку Ян, для спуску його на Землю. Ян може розцінюватися як інформаційний компонент буття, Інь як енергетичний. Інформація, «накладена» на енергію, – всюдисуща, вона може скрізь проникнути і до всього торкнутися. Енергія дає можливість інформації проявитися. Вони не можуть існувати один без одного, тому присутні один в одному, об’єднавшись в єдність.
Рухаючись духовним шляхом розвитку, ми вдосконалюємо свій інтелект, вивчаємо свої емоції та почуття, вчимося їх об’єднувати та усвідомлювати нові досвіди. Духовність людини визначає її вершини і глибини одночасно, а це означає – вона пізнає в духовності себе через світ і світ через себе. Все навколо єдине. Порушивши рівновагу у собі самому, ми порушуємо рівновагу у світі навколо. Якщо ви створили позитивний імпульс своїми думками чи діями, то за резонансом ви обов’язково залучите подібний імпульс до себе. Якщо ваша внутрішня картина світу сповнена страждань і болю, то й у зовнішньому світі ви стикаєтеся з ще більшими випробуваннями. У такому разі слід визнати справедливість світоустрою. Ви самі притягуєте себе те, що собі дозволяєте. Для Всесвіту абсолютно байдуже, що вам дати: успіхи чи невдачі. Для неї це лише енергія, яка на духовному рівні єдина.
Усвідомлюючи важливість благополуччя сімейного життя, наші предки чітко визначали подружні обов’язки. За ведичним укладом жінка повинна виконувати шість обов’язків, які забезпечують сімейне щастя. З цих обов’язків як основних принципів світорозуміння, потім формувалися конкретні навички (вміння), яким навчали дівчину.
1) Обов’язок у роботі (труді) бути ДРУГОМ, означає допомагати чоловікові у всьому, що йому потрібно. У Ведах вважається, що без дружини чоловік не перетне океан життя, тому вона йому завжди служить, а він її любить і піклується про неї.
2) Обов’язок у турботі проявляється через якості МАТЕРІ. Дружина повинна ставитись до чоловіка не споживчо, а безкорисливо – як Мати, яка віддає всю себе своїй дитині. При цьому дружина повинна розуміти різницю тим часом, як вона стає матір’ю дітей і як вона ставиться до чоловіка по-материнськи люблячи його всією Душею.
3) Обов’язок у стійкості подібний до ЗЕМЛІ. Дружина за будь-яких обставин має бути доброзичливою та спокійною. Це вселяє впевненість чоловікові і він готовий на подвиги, коли знає, що в нього закритий тил.
4) Обов’язок у красі реалізовувався через ЛАДУ. Лада – Богиня удачі, багатства, процвітання та краси. Дружина має завжди бути привабливою для чоловіка. Вона повинна бути ладною і все в неї має ладитися, тоді і сімейне життя буде щасливим і багатим.
5) Обов’язок у спілкуванні жінка має реалізовувати через МУДРІСТЬ. У сімейному житті дружина стає ученицею свого чоловіка і повинна старанно переймати від нього Духовні Знання, стаючи таким чином з часом мудрою, гідною співрозмовницею. Чоловік вважався провідником Небесних Знань, тому ставав учителем. Але, мудрі чоловіки, знали, що є природні справжні знання у жінок, даровані їм при народженні. І тому багато чоловіків навчаються із задоволенням у своїх дружин творчості та інтуїції.
У Ведичних Писаннях наводяться три докази щодо того, чому ці обов’язки як мистецтва слід вивчати:
Слов’яни вважали, що чоловіки також мають працювати над собою та досягати досконалості. У Ведах стверджується, що обов’язки чоловіка перед дружиною такі: утримувати, купувати вбрання та прикраси, охороняти, навчати, обдаровувати довірою, любов’ю та ніжними словами, ніколи не засмучувати її. Чоловік, який зумів придбати Любов цнотливої жінки, досяг успіху в осягненні Віри і має всі чесноти. Найцінніше, що чоловік може дати жінці, це свою Силу, образ свого Духа та образ своєї Крові як генетична програма після першої інтимної близькості. Наші пращури вважали якщо для дружини її чоловік є першим чоловіком, який кинув у неї своє сім’я, то він ставиться до неї як до Матері своїх майбутніх дітей, а не як до об’єкта похоті. Ця священна дія передавала дружині не тільки енергію чоловічого насіння та Сили його Роду, необхідної для зачаття та виношування дитини, а й розкривала її жіночу Долю.
У Ведичних Писаннях йдеться про те, що справжня жінка повинна мати 64 якості, необхідні для повноцінного сімейного життя:
1. Вміти усвідомлено діяти відповідно до Заповідей Предків, законів своїх Богів та Волі Прародителя.
2. Мати спрямованість до набуття якостей Істинного Знання. А це: скромність; смиренність; відмова від насильства; толерантність; простота; звернення до справжнього духовного вчителя; чистота; стійкість; самодисципліна; відмова від об’єктів чуттєвого задоволення; відсутність хибного его; усвідомлення того, що народження, смерть, старість та хвороби є зло; відсутність уподобань; незалежність від поневолення дружиною, будинком, дітьми, домашнім господарством та роботою; спокій перед обличчям як приємних, і неприємних подій; постійна та чиста відданість Роду; просвітлення розуму і ухиляння від марного спілкування і скупчення людей на самоту; самодостатність; визнання важливості досягнення досконалості; безперервність глибинного пізнання Духа, Світла та істинного «Я»; будь-якому іншому пошуку Досконалої Істини.
“Решебник семейных задач” тепер і у друкованому форматі! Порадуйте себе та своїх близьких корисними знаннями!
ФОП Дугельна Тетяна Миколаївна
ІПН 2576014884
03115, м. Київ, вул. Авіаконструкторська. 3/11
+38(098) 212-69-69
+38(099) 212-69-69
© Поле Любові. Всі матеріали є авторськими та захищені Законодавством України. Будь-які посилання мають бути узгоджені з автором.